Тексти дипломатичного листування проаналізовано, по-перше, як особливий тип дискурсу; по-друге, з точки зору функціонального підходу до мови; по-третє, з урахуванням культурологічної детермінованості каналу дипломатичної взаємодії. З'ясовано ступінь впливу жанрової диференціації та конкретно-мовних особливостей на функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного листування українською та англійською мовами. Проаналізовано лінгвокультурологічні особливості перекладу протокольних промов у англо-українській площині. Проведено всесторонній аналіз англомовного й україномовного протокольного дискурсу. Вивчено методи відтворення лінгвокультурологічних особливостей протокольних промов, трансформації, які над ними здійснюються в процесі перекладу, розкрито причини вживання певних трансформацій. Досліджено випадки вживання в протокольних промовах етноспецифічних компонентів - компліментів, цитат і алюзій. Ключові слова: дипломатичне листування, адресат, адресант, модель, формула мовного етикету, стандартизовані мовні конструкції, протокольні промови, етноспецифічні компоненти