Простежено функціонування однієї з найвагоміших соціально-філософських опозитивних пар війна / мир. Визначено реєстр похідних деривативних номенів лексеми війна, з’ясовано особливості її актуалізації в мовотворчості Лесі Українки. Встановлено всі контексти експлікації в епістолярних текстах, що дає можливість визначити типологічні та індивідуальні ознаки використання. Значну увагу приділено сполучувальним можливостям цієї лексеми і тим змінам семантичної структури, яких вона набуває внаслідок різних трансформацій.