Встановлено межі базової моделі концептуальної опозиції «свій» – «чужий» в аспекті етнічної стереотипізації. Досліджено, що інтерпретація «свого» і «чужого» завжди має аксіологічне спрямування. «Свій» співвідноситься з особистісним посесором, соціокультурною групою, яка ідентифікується на підставі різних типів схожості, де все «своє» сприймається як "правильне", "рідне", "близьке", "безпечне" – позитивне. Концептуальна модель «чужого» – опозитивна: все «чуже» сприймається як "інше", "дивне", "незвичне", "неправильне" – негативне. Зроблено висновок, що аксіологічність цієї опозиції є відносною і залежить від етичних настанов етносу.