Розглянуто мовну об'єктивацію стереотипу російського характеру – «марнотратства» на лексикографічному матеріалі російської мови XІX століття. З'ясовано, що численні номінації даного смислу утворюють логіко-раціональні та ціннісні опозиції з лінгвокультурними ідеями бережливості й щедрості. Акцентовано увагу на тому, що специфіка цього протиставлення в російській мовній свідомості відображає акцент на моральних цінностях, негативне ставлення до надмірної зацікавленості в особистій вигоді, збагаченні, благоустрої побуту (пошлість, міщанство) і зневагу до ощадливості (меркантильність, економність). Зроблено висновок, що аксіологічні орієнтири російської мовної свідомості виявляють тенденцію оцінювати поведінку людини, насамперед виходячи з мотивів, цілей її діяльності, а не за її результатами.