Дослідження присвячено цілісному аналізу основних змістових констант і особливості поетики лірики Івана Перепеляка. Розглянуто творчість поета-лірика, поета-патріота, поета-філософа, автора ліро-епічних та історичних поем, художньо-документальної прози в контексті епохи та літературного новітнього часу. Проаналізовано динаміку поетичних пошуків автора, виявлено в його творчості явищ специфічних, новаторських, індивідуальних; художня модель поетичного світу Івана Перепеляка виявляється в єдності трьох площин: авторської уяви, волі та ідейної означеності; первісних архетипно-міфологічних знаків, інтегрованих у авторській моделі; наскрізних типологічних образів. Окреслено специфіку авторського ідіостилю автора, охарактеризовано жанрово-стилістичні модифікації, визначено місце Івана Перепеляка в літературному процесі кінця XX - початку XXI століття. Жанрова еволюція творчості І. Перепеляка здійснюється в напрямі від малих поетичних форм до створення глибоко емоційних "ліричних драм" (оформлених або не оформлених в цикли) І далі - до великих ліро-епічних і драматичних поем, котрі якнайповніше відображують схильність автора до напруженої сюжетності і складної проблематики. Ключові слова: художня модель, ідейно-художні домінанти, художній дискурс, константа, поема-містерія, історична поема, філософська поема, поезія, національна ідея, ідіостиль.