У статті окреслено проблеми становлення літературного жанру ноктюрну в контексті європейської музичної традиції (В.А.Моцарт, М.Гайдн, Дж.Фільд, Ф.Шопен) на тлі романтичного світогляду першої половини ХІХ століття. Основна увага зосереджена на розвитку літературного ноктюрну в українській (Т.Шевченко) та польській (Ю.Словацький) літературах; на східнослов'янських відмінностях цього жанру від його західноєвропейських зразків. Аналізуються різні тематичні пласти ноктюрнової лірики у їхньому зв'язку з культурно-історичними та суспільними контекстами. При аналізі окреслюються музичні параметри аналізованих поезій (ритм, темп, інструментовка), а також суголосні зразки малярського мистецтва (зокрема із художньої спадщини Т.Шевченка).