Дисертацію присвячено проблемі впливу на рухову активність дітей дошкільного віку під час занять фізичною культурою в напрямі превенції наявних негативних тенденцій у фізичному розвитку і здоров'ї. Для забезпечення зазначеного розроблено структурно-функціональну модель і методику превентивного розвитку рухової активності таких дітей, а також експериментально перевірено їх ефективність. Передував зазначеному аналіз інформації спеціальної літератури в аспекті превенції наявних у дітей дошкільного віку негативних тенденцій в їх розвитку. Визначення в ході констатувального експерименту, організованого лонгітюдинальним методом, схожих тенденцій, особливостей динаміки і вияву показників сформованою умінь в основних рухах, рухових якостей, фізичної працездатності, когнітивних функцій дітей із різною спрямованістю мануальної рухової асиметрії протягом 3-6-го років життя; залежність зміни таких функцій від досліджуваних якостей і працездатності. Встановлення за даними констатувального і першої частини формувального експериментів ефективного способу оволодіння дітьми основними рухами та відтермінованого ефекту від його використання в перший рік навчання у початковій школі в аспекті превенції перенапруження систем організму від розумової діяльності, неадекватної психологічної і соціальної адаптації до навчання, негативної тенденції у зміні функціональних можливостей, темпі приросту рухових якостей. Експериментальна перевірка розроблених моделі та методики підтвердила їх високу ефективність у вирішенні поставлених завдань, а також сприяла виокремленню напрямів упровадження результатів дослідження.