Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі педагогіки вищої школи та професійної підготовки фахівців сфери обслуговування - формуванню соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійній підготовці. Уточнено поняття "соціальна компетентність майбутніх фахівців сфери обслуговування". Визначено компоненти (знаннєвий, особистісний, ціннісний, комунікативний і поведінковий), критерії (знаннєвий, особистісний, ціннісний, комунікативний і поведінковий) та рівні (високий, середній, низький) сформованості соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування. Обгрунтовано педагогічні умови означеної якості (доповнення змісту гуманітарних дисциплін у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування; розвиток позитивної мотивації студентів шляхом їх участі у різних видах практики і в позааудиторній роботі; застосування новітніх освітніх технологій для розвитку навичок толерантного спілкування, продуктивної взаємодії і конструктивної критики) й експериментально доведено їх ефективність. У дисертації вперше розроблено й представлено модель формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування, в якій відображено взаємозв'язки між цільовим, теоретико-методологічним, змістово-технологічним і діагностико-результативним блоками.