У дисертації науково обгрунтовано концепцію підготовки майбутніх учителів до педагогічного наставництва; визначено принципи (людиноцентризму, гуманізму, демократизації, культуровідповідності, індивідуалізації та диференціації) педагогічного наставництва, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до педагогічного наставництва (вмотивування майбутніх учителів до прийняття професійної позиції педагога-наставника; спрямування студентів на формування професійного іміджу педагога-наставника; набуття досвіду майбутніх учителів як наставників щодо розробки індивідуальних траєкторій розвитку особистості; забезпечення педагогічної підтримки професійного становлення майбутніх учителів як наставників); обгрунтовано функціональні вектори реалізації педагогічного наставництва: взаємодії (комунікативно-організаційна, медіативна, розвивальна функції), корекції (підтримувальна, діагностувально-коригувальна, аналітична функції), самореалізації (науково-дослідна, методична, професійно-ідентифікативна функції); виокремлено компоненти (особистісний, змістовий, діяльнісно-творчий, оцінно-прогностичний), визначено критерії(мотиваційно-цільовий, когнітивний, технологічний, регулятивний), показники, якісні характеристики рівнів (достатній, задовільний, низький) підготовленості майбутніх учителів до педагогічного наставництва. Розроблено структурно-функціональну модель й експериментальну методику підготовки майбутніх учителів до педагогічного наставництва.