Дисертацію присвячено комплексному дослідженню німецької фахової мови екології в контексті екстралінгвістичних чинників, що впливають на її формування. У роботі описано базові поняття сучасної лінгвістики фахових мов, простежено ключові шляхи розвитку терміносистеми екології, особливості її семантичної та структурної організації, виявлено специфіку дериваційних процесів, визначено продуктивні моделі термінів екології, спеціалізацію словотвірних формантів. За результатами лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу німецької фахової мови екології виокремлено види тематичних груп, виявлено особливості прояву синонімії, антонімії, семантичної неоднозначності, з'ясовано типи інтернаціоналізмів та класи лексико-фразеологічних екоінновацій. Схарактеризовано поняття фахового тексту з екології, з'ясовано його характерні риси на граматичному рівні та у плані лексичного наповнення. Окреслено шляхи розвитку та подано рекомендації до подальшого унормування, уніфікації та стандартизації спеціальної лексики фахових текстів з екології.