У дисертації здійснено цілісне історико-педагогічне дослідження проблеми створення нової моделі університету в Німеччині у XIX ст. Виокремлено та обґрунтовано основні періоди дослідження проблеми створення нової моделі університету в Німеччині у XIX ст.: описовий (початок XIX- 60-і pp. XIX ст.), аналітичний (остання третина XIX- перша третина XX ст.) і систематизації та узагальнення (1960-і - до нашого часу). Виокремлено три групи передумов виникнення німецької моделі університету: суспільно-політичні, економічні та ідеологічні. Охарактеризовано концепції та проекти нового університету І. Канта, К. Бейме-Й. Енгеля, И. Фіхте, Ф. Шлейермахера та В. Гумбольдта. Досліджено й охарактеризовано основні риси нової моделі університету на основі характеристики діяльності Берлінського університету, університетів Бреслау та Бонна: принципи діяльності нового університету (єдності дослідження і викладання, академічної свободи, верховенство факультету філософії), нові організаційні засади університетського життя (підпорядкування державній владі, запровадження ієрархії викладацьких посад, уведення інституту приват-доцентури, розширення прав професорів, впровадження дослідницького імперативу). З'ясовано шляхи поширення нової моделі в Німеччині та її вплив на розвиток системи університетської освіти інших країн, передусім США і Російської імперії.