Дисертацію присвячено дослідженню особливостей варіантних синтаксичних одиниць різних рівнів, дібраних із текстів паралельних українських перекладів художніх творів М. Гоголя, А. Чехова, М. Булгакова, О. Гріна, В. Скотта, Ч. Діккенса, Е. По, А. де Сент-Екзюпері, Гі де Мопассана, В. Гауфа, М. Емінеску. З опорою на сучасні лінгвістичні теорії - синонімії, референції, синтаксичної номінації та номінативної деривації - уточнено термінологічний вимір поняття 'варіантність' як динамічної системи різнорангових одиниць (синтаксем, словосполучень, простих і складних речень), у межах якої можливі переміщення та взаємоперехід. На грунті кількарівневого підходу виокремлено та проаналізовано чотири типи варіантних синтаксичних одиниць, для яких характерна модифікаційна, транспозиційна, інтерверсивна й метатаксична різноструктурність і лексична тотожність співвідносних компонентів. Синтаксичні варіанти засвідчують гнучкість, багатство виражально-зображальних засобів, а також незавершеність, безперервність процесу стандартизації української літературної мови.