Внутрішній світ людини в лінгвокогнітивному висвітленні постає як частина загальної картини світу, відображеної в людській психіці й вербалізованої засобами певної етнічної мови. У дисертаційній праці досліджено такі фрагменти перської концептосфери внутрішнього світу людини: загальнолюдські концепти OW- jan ДУША, CJJ ruh ДУХ, del СЕРЦЕ; базові емотивні концепти iS^ sдdi РАДІСТЬ, pй-qam СУМ, с>-> tars СТРАХ; концептуальні бінарні опозиції i^j" xubi -LН^ badi ооб/"о - зло, J**h rдsti - ЇJJJ doruq правда - неправда, xodi - <s>- qaribe свш -чужий; систему перських прецедентних феноменів та етнокультурних стереотипів. У роботі аналіз мовної репрезентації деяких перських феноменів психічної дійсності поєднано з даними психолінгвістичного екперименту, що дало змогу верифікувати одержані результати. Унаслідок проведеного дослідження стереотипів змодельовано концептуальну структуру сукупного національного автостереотипу сучасного іранця та теоретичну модель перської концептосфери ввічливості ta'дrof, яка дає змогу наочніше уявити розгалужену систему відношень між концептами і культурними схемами, що її складають, та може стати відправною точкою для подальших досліджень у відповідній галузі лінгвістики.