Дисертація присвячена актуальній проблемі підготовки майбутній учителів фізичної культури до застосування здоров'язбережувальних технологій в професійній діяльності. У дослідженні здійснено узагальнення основних підходів до її розв'язання на нормативному, теоретико-методичному і практичному рівнях. З'ясовано сутність поняття "здоров'язбережувальна компетентність майбутньої овчителя фізичної культури". На підставі вивчення й аналізу науково-педагогічної літератури визначено структуру здоров'язбере жувальної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури, що представлена в єдності цільового, мотиваційного, змістового та операційного компонентів. Обгрунтовано й експериментально перевірено модель та педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до застосування здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності. Визначено етапи реалізації моделі. Уточнено показники й рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування здоров'язбережувальних технологій у професійній діяльності.