У дисертації окреслено теоретичні основи дослідження тенденцій розвитку університетської освіти; здійснено загальну характеристику розвитку університетської освіти України у період другої половини XX - першої половини XXI століття (період радянської доби включає етапи: поєднання освіти і науки (50-і - 70-і рр. XX ст.); модернізації в епоху нестабільності (80-і рр. XX ст.); період незалежної України - інтегрування освіти, науки і виробництва (90-і рр. XX - початок XXI ст. / 2003 р.); реформаційні процеси в умовах свроінтеграції (2004 - 2014 рр.)) з виокремленням тенденцій розвитку, притаманних кожному періоду; розроблено класифікацію тенденцій розвитку університетської освіти за різними ознакими (за регіоном розповсюдження; за рівнем встановлення пріоритетів розвитку та впровадженням (виокремленням) у процесі стратегічного планування і соціально- економічного розвитку; за часовою тривалістю; за наслідками, які можна оцінити; за характерними ознаками; за динамікою прояву; за ступенем підпорядкованості; за ступенем прояву); зазначено тенденції розвитку з урахуванням змін Другої академічної революції на рівні мегатендснцій, субтенденцій та локальних тенденцій; визначено векторні напрями розвитку університетської освіти України (ноосферизації, соціальної відповідальності, трансграничності, політизації, інституціоналізації, консолідації та комсрціоналізації й конкуренції); окреслено український вектор розвитку університетської освіти.