Дисертаційне дослідження присвячене вивченню та аналізу громадсько- політичної та публіцистичної діяльності Лонгина Цегельського. Автором виділено три основних етапи громадсько-політичної діяльності Л. Цегельського. Протягом першого етапу (останні роки XIX ст. - перше десятиріччя XX ст.) відбулося його становлення як одного з лідерів українського національного руху у Східній Галичині, наступний етап його політичної кар'єри пов'язаний з парламентською діяльністю (1911-1918 рр.). Останній період громадсько-політичної активності Л. Цегельського пов'язаний з його державницькою діяльністю в якості міністра внутрішніх справ ЗУНР. Обґрунтовано висновок, іцо Лонгин Цегельський у своїй візії синтетичної історії України вдавався до міфотворчості.Попри це, його погляди на українську історію та роздуми про майбутню державність знайшли своє відображення в ряді офіційних документів. Констатовано, що постать Л. Цегельського - одна з ключових фігур в українському національно-визвольному русі початку XX ст. При цьому автор не ідеалізував доктора Цегельського, адже його біографія була типовою для фахових політиків того часу, в ній закономірно є й свої темні сторінки.