У дисертації комплексно узагальнено особливості соціально-економічної політики комуністичної партії і радянського уряду на прикладі західних областей УРСР. Висвітлено вклад регіону в загальносоюзний і республіканський економічні комплекси, стан і тенденції подальшої господарської політики, головні напрями і наслідки промислового реформування в радянські часи. Охарактеризовано економіку Української PCP і західного регіону, яка за більшістю показників розвивалася на власній основі, розв'язуючи чергові соціально-економічні завдання. Розкрито специфіку реконструкції старих галузей промисловості і становлення нових - машинобудування, приладобудування, хімічної індустрії; охарактеризовано етапи формування економіки, модернізацію, а в подальшому - диверсифікацію виробництва. Відтворено зміст аграрної політики, спрямованої на зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва, електрифікацію, хімізацію, переведення на індустріальну основу, підготування кадрів для агропромислового комплексу, що сприяли досягненню певних успіхів. Доведено, що темпи зростання виробництва продукції не відповідали великим обсягам капіталовкладень, особливо - в сільське господарство. З'ясовано зміст соціальної політики, в основу якої закладено розподільчі відносини та централізоване адміністративне керування. Подано узагальнений виклад процесу піднесення соціальної активності - відродження національної пам'яті завдяки дисидентам, молодіжним націоналістичним організаціям, релігійним громадам, громадсько- культурологічним спілкам, клубам, комітетам, товариствам, організаціям та ін.