У дипломній роботі розглянуто особливості арештів в УРСР у 1965 р. та наступних судових засідань, які стали формою репресій з боку комуністичної влади над українською інтелігенцією. На основі спогадів шістдесятників, простежено основні етапи - арешт, слідство та суд, а також показано форми захисту - написання листів у органи влади, акції в підтримку захисту арештованих. У роботі доводиться, що переслідування української інтелігенції було політично вмотивоване й визначалося зміною політичного курсу в державі, поверненням до неосталінізму у внутрішній політиці. З іншого боку, реакція молодих інтелігентів на арешти, публічний захист арештованих розглядається в контексті виникнення правозахисту та формування дисидентського руху в Україні. Ключові слова: арешти, судові процеси, українська інтелігенція, репресії.