Дипломна робота присвячена визначенню морфологічних показників, виявленню переваг пропорцій тіла в залежності від спортивної спеціалізації. У роботі використано методику дослідження, суть якої полягала в визначенні морфологічних показників тіла каратистів (довжини і маси тіла, довжин тулуба, руки, передпліччя, ноги, стегна, гомілки, ширини плеч і тазу), тобто типу пропорцій їх тіла, абсолютну і відносну довжину і периметри ланок кінцівок, розвиток на них м'язової сили (УПМС) та м'язової маси (ІМ) та складових компонентів тіла спортсменів каратистів. Результати досліджень показали, що у сучасній науковій літературі наявна низка досліджень присвячених техніко-тактичній та фізичній підготовленості каратистів. Проте дуже мало робіт, які дають можливість комплексної оцінки будови тіла каратиста, а модель найсильнішого спортсмена-каратиста повинна визначати не тільки найбільш істотні показники (модельні характеристики), але й можливий поріг відхилень від ідеалу. Середні значення тотальних розмірів обстежених нами каратистів відповідали середнім або високим значенням цих показників. Серед обстежених спортсменів каратистів переважали такі, які мали довгий і широкий тулуб, широкі плечі, вузький та середніх розмірів таз, довгі ноги та короткі або середньої довжини верхні кінцівки. Проаналізувавши показники індексів пропорцій тіла каратистів за двома авторами встановили, що 75% досліджуваних за П.Н. Башкіровим мали змішаний тип і по 12,5% - брахіморфний з ознаками доліхоморфії і мезоморфний з ознаками брохірмофії. За В.В. Бунаком 62,5% мали паратейноїдний та 37,5% гармоноїдний тип пропорцій тіла. Дані складових компонентів тіла обстежених нами каратистів відповідали високим значенням маси м'язового компонента, маса жирового і кісткового компонента тіла у обстежених каратистів знаходиться у межах норми. Ключові слова: морфологічні особливості, соматотип, пропорції тіла, умовний показник м'язової сили, індекс масивності, компоненти тіла.