Дисертація присвячена проблемі формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки. У роботі проаналізовано сучасний стан дослідження означеної проблеми, уточнено зміст поняття "здоров'язбережувальна компетентність майбутнього інженера-педагога", структуру досліджуваного феномену, в складі якого виділено ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивний компоненти. Визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної компетентності. Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови: створення і реалізація цілісного навчально-методичного супроводу шляхом доповнення змісту дисциплін циклу професійної та практичної підготовки й практики здоров'язбережувальним компонентом; формування потреби в самоосвіті, самовихованні, розвитку здатності до самоконтролю та професійного самооцінювання здоров'язбережувальної компетентності; створення здоров'язбережувального освітнього середовища. Розроблено модель та методику формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки. Експериментально перевірено педагогічні умови та методику формування здоров'язбережувальної компетентності у процесі професійної підготовки, розроблено відповідні методичні рекомендації.