У роботі обґрунтовано теоретичні засади оцінки ландшафтно-рекреаційного потенціалу природоохоронних територій, розроблено загальну концепцію його дослідження. Проаналізовано природні умови й визначено стимулюючі та лімітуючі фактори рекреаційного природокористування Національного природного парку "Синевир". Встановлено ландшафтну структуру парку на рівні складних урочищ. Оцінено естетичну привабливість, рекреаційне навантаження, рекреаційну стійкість та ємність природно-територіальних комплексів НПП, які у роботі потрактовано як параметри ландшафтно-рекреаційного потенціалу. Проведено типізацію складних урочищ за показниками придатності до різних видів рекреаційного природокористування. Запропоновано напрямки та заходи щодо оптимізації використання ландшафтно-рекреаційного потенціалу парку, найважливішими серед яких є удосконалення функціональної структури території парку та оптимізація мережі туристичних маршрутів.