Дисертація присвячена дослідженню проблеми розвитку теорії та практики загальної фізичної підготовки учнів старшої середньої школи в історико-педагогічній ретроспективі. Обґрунтовано теоретико-методичні засади генези загальної фізичної підготовки учнів старшого шкільного віку протягом 1932–2011рр. Визначено й розкрито суспільно-політичні, змістовно-організаційні чинники впливу на розвиток системи загальної фізичної підготовки учнів у досліджуваний період. Виокремлено в історії розвитку загальної фізичної підготовки учнів українських ЗОНІ протягом 1932–2011 років такі періоди: І період (1932–1951 рр.) – становлення системи фізичної підготовки учнів старшої ланки української середньої школи; II період (1951–1991 рр.) – спортизація шкільної фізичної підготовки; IIІ період (1991–2011 рр.) – модернізація змісту, форм і методів фізичної підготовки відповідно до національних традицій фізичного виховання. Визначено можливості творчого використання конструктивного історичного досвіду загальної фізичної підготовки учнів в умовах сучасного реформування загальноосвітньої школи. Ключові слова: загальна фізична підготовка, учні старших класів, середня освіта, теоретичне підґрунтя фізичної підготовки школярів, нормативно-правова база фізичної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, періодизація розвитку фізичної підготовки учнівської молоді.