У дисертації обґрунтовано аспекти розвитку поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття. Запропоновано методику вивчення. При дослідженні використано результати попередніх дослідників, дані фондових і літературних джерел та власних польових і картографічних досліджень. Проведено морфогенетичний аналіз поверхонь вирівнювання. Проведені дослідження підтвердили існування в Українському Передкарпатті двох поверхонь вирівнювання - рівня Красної (верхній пліоцен) та рівня Лоєвої (еоплейстоцен), а також педиментів, які формувалися одночасно із рівнем Лоєвої. Аналіз даних буріння показав, що алювій шостої та сьомої терас, які співставляються відповідно з рівнем Лоєвої та рівнем Красної, залягає на вирівняному корінному цоколі. Це свідчить про те, що під час формування поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття відбувалися одночасні процеси денудаційного зрізу та акумуляції алювію. Таким чином, можемо стверджувати про полігенетичний характер поверхонь вирівнювання Українського Передкарпаття.