У дисертації проведено комплексне дослідження українського вільнокозацького руху в Україні та на еміграції (1919 - 1993 рр.). Досліджено історіографію та джерельну базу проблеми. Розкрито особливості діяльності організацій Вільного козацтва і його формувань на завершальному етапі Української революції у 1919 - 1923 рр. З'ясовано місце вільнокозацького руху в розбудові Армії УНР і його впливу на таке явище як "отаманщина" і "партизанщина". Проаналізовано діяльність вільнокозацьких організацій і формувань у розгортанні повстансько-партизанського руху 1919 - 1923 рр. Вивчено місце та роль організацій Вільного козацтва в діяльності української військової еміграції міжвоєнного періоду. Розглянуто організаційно-правову структуру, ідеологію та напрями діяльності різноманітних козацьких організацій на території Європи та України між двома світовими війнами. З'ясовано сутність, характер, ідеологію російського вільнокозацького руху і його відносини з українською еміграцією. Досліджено плани нацистської Німеччини щодо використання еміграційних козацьких організацій під час Другої світової війни та їхнє ставлення до цих планів. Проаналізовано спроби використання козацьких формувань на боці нацистської Німеччини у 1941 - 1945 рр. на території України та інших країн Європи. Вивчено особливості діяльності вільнокозацького руху після Другої світової війни. Розкрито організаційно-правову структуру, ідеологію та напрями діяльності організацій Українського Вільного козацтва в другій половині XX ст.