У роботі на основі нормативно-правових актів, матеріалів офіційного діловодства, документів особового походження, преси, публіцистики, візуальних джерел досліджено дії та декларації євреїв, спрямовані на злиття з іноетнічним оточенням у Галичині в другій половині XIX - на початку XX ст. Галицьких євреїв розглянуто як внутрішньо неоднорідну спільноту, яка в досліджуваний період зазнала впливів модернізації. Процеси асиміляції розглянуто в суспільно-політичній та культурній площинах. Простежено розвиток асиміляційного руху, відзначено його вплив на політичну та суспільну діяльність представників спільноти. Окреслено включеність євреїв у структури професійно-товариського життя, обгрунтовано важливість цієї сфери для будування єврейсько-християнських корпоративних зв'язків. Вперше показано, як асиміляційні процеси позначилися на повсякденному житті єврейського населення на прикладі релігійних обрядів, елементів зовнішнього вигляду та алгоритмів поведінки. На підставі аналізу даних про зміну віросповідання здійснено спробу показати, чи існувала межа, за якою євреї могли вважати свою асиміляцію завершеною.