Дисертацію присвячено вивченню семантичних та прагматичних особливостей неоднозначності висловлень, а також мовленнєвих стратегій і тактик її застосування та усунення. Визначено зміст і підходи до усвідомлення поняття "неоднозначність" та низки суміжних понять. Розроблено комплексну методику вивчення неоднозначності висловлень в англомовному діалогічному дискурсі. Створено типологію неоднозначності висловлень за критеріями: 1) інтенційності; 2) актомовленнєвої представленості; 3) функційного призначення; 4) належності мовцеві та слухачеві. Виокремлено низку мовленнєвих тактик, якими комуніканти послуговуються, вживаючи або усуваючи неоднозначності. Встановлено набір метакомунікативних сигналів усунення неоднозначності.