Видозбірні геоекосистеми (ВГЕС) інтерпретовано як геопросторові соціоекологічні моделі реального ландшафту, які відображають відношення між естетичною привабливістю краєвиду, який відкривається з пункту огляду, та морфогенною структурою ландшафту у межах зони видимості. Для делімітації одинадцяти ВГЕС використано технологію растрових географічних інформаційних систем (ГІС), цифрову модель висот (ЦМВ) Shuttle Radar Topography Mission (SRTM), а також геодані щодо форм рельєфу та наземного покриву, отримані у результаті попередніх досліджень. Досліджено, що низькогірні видозбори виявилися більш привабливими, ніж середньогірні.