Запропоновано концептуальний підхід до розв'язання наукової проблеми концептуалізації соціально-педагогічних основ сучасного сімейного виховання у міждисциплінарному дослідженні. Обгрунтовано концептуалізацію як методологію цілісного дослідження сучасного сімейного виховання - соціально-педагогічного явища - у період з кінця 80-х років XX століття і початку XXI століття. означених розробок сприяло впорядкуванню всіх виховних впливів для досягнення мети та вирішення завдань дослідження. Ефективними щодо виховання громадянської ініціативності старшокласників виокремлено методи: створення виховних ситуацій; педагогічної підтримки; організації діяльності; стимулювання; метод портфоліо. Ефективними формами виховання громадянської ініціативності старшокласників у позакласній діяльності виявилися "Метаплан", проект, круглий стіл, диспут, дебати, ділова гра, тренінг, квест, флешмоб, акція, перфоманс, інтернет-медіа-міст, "Портфоліо успішності", "мозковий штурм", "Мікрофон", "Дерево рішень", тренінги, "філософські студії". Результати контрольного діагностування засвідчили, що кількість учнів старших класів ЕГ, які виявили репродуктивно-пасивний (низький) та активно-репродуктивний (середній) рівні зменшилась відповідно на 14,5% та 3,6%. Натомість, на 18,1 % зросла кількість учнів ЕГ з творчо-рефлексивним (високим) рівнем вихованості громадянської ініціативності. Позитивна ж динаміка у рівнях вихованості громадянської ініціативності старшокласників КГ не перевищує 1,2 %. Перевірка достовірності отриманих експериментальних даних за допомогою критерію %2 Пірсона підтвердила ефективність розробленої функціонально-змістової моделі та обгрунтованих педагогічних умов виховання громадянської ініціативності старшокласників у позакласній діяльності. Дисертація не вичерпує всіх теоретичних та практичних аспектів розглянутої проблеми. Перспективним вважаємо вивчення тендерних аспектів виховання громадянської ініціативності учнівської молоді, дослідження потенціалу навчальних дисциплін та ролі позашкільної освіти у цьому аспекті.