У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз ідей фізичного виховання у педагогічній спадщині Г. Ващенка. На основі історіографічного підходу до проблеми в контексті вітчизняної персоналістики обгрунтовано вплив світової теорії і практики фізичного виховання на формування й розвиток ідей Г. Ващенка. Висвітлено зміст та засадничі основи концепції тіловиховання в структурі українського виховного ідеалу. З'ясовано, що тіловиховання як педагогічна система має характерні ознаки (обґрунтовану мету, завдання, принципи, форми, методи та засоби). Проаналізовано теоретичні й практичні ідеї щодо фізичного виховання (проблематика гігієнічного виховання; визначення ролі фізичних вправ у розвитку людського організму, його загартуванні; обґрунтування важливості ведення здорового способу життя, профілактики негативних звичок та впливу негативного зовнішнього середовища). Проаналізовано розвиток ідей фізичного виховання Г. Ващенка в сучасній теорії та практиці фізичного виховання в Україні (розробка загальних питань теорії та методики фізичного виховання; використання народних традицій фізичного виховання українців, ігор, танців, історичного досвіду, педагогічних ідей щодо фізичного виховання; формування культури здоров'я особистості, фізичної рекреації, розробка валеологічних і здоров'язбережувальних технологій як практичних шляхів збереження здоров'я нації; розгорнута багаторівнева професійна підготовка фахівців із фізичного виховання та спорту).