За результатами комплексу польових геолого-геофізичних досліджень розглянуто вплив фільтраційних процесів зі шламосховищ та ставка-накопичувача шахтних вод в балці Свістунова на водоносний горизонт у понт-сарматських відкладах неогену. В породах водоносного горизонту встановлено наявність зон підвищеної проникності (ЗПП), які контролюють поширення забруднених підземних вод. Виявлені особливості у розміщенні ЗПП дозволили крім основного напрямку фільтрації забруднених підземних вод на захід у бік долини р. Інгулець, яка є базисом ерозії для даного району визначити також і південний напрямок, що спричиняє подальше розповсюдження цих вод на значній території як Дніпропетровської так і Херсонської областей. Зроблено висновок, що розміщення на півдні Кривбасу шламосховищ, ставка-накопичувача мінералізованих шахтних вод, спричиняє значний негативний вплив на підземну гідросферу, який зростає з часом і набуває незворотнього характеру, в зв'язку з чим, проблема утилізації високомінералізованих шахтних вод в сучасних умовах залишається актуальною і потребує більш радикальних рішень.