На основі аналізу неопублікованих архівних джерел, статистичних матеріалів, періодики та польових досліджень вивчено чинники, динаміку та наслідки трансформації комуністичних структур Львова у 1985-1991 рр. на шляху від партії влади до партії поза законом, внаслідок взаємовпливів із національно-демократичним та антикомуністичним рухом. Встановлено причини змін чисельності львівських компартструктур та їх фінансового потенціалу. Розглянуто реакцію партапарату щодо ринкових соціально-економічних новацій перебудови та їх вплив на політичну вагу парткомів на підприємствах Львова. Вивчено розгортання внутріпартійної адміністративної реформи, причини деструкції монолітності низового партсередовища та політизації компартійної кореспонденції. Проаналізовано сприйняття партійною елітою та рядовими комуністами етапів розгортання антикомуністичного руху: виробничої демократії, неформальних організацій, національно-демократичних товариств та політичних партій. Вивчено чинники несплати членських внесків, відмови виконання партійних доручень та добровільного самопозбавлення партійності. Простежено розгортання "мітингового марафону" та релігійного ренесансу у візії комуністичних підрозділів Львова. Висвітлено ставлення партноменклатури до "Декларації про державний суверенітет України" та причини відродження націонал-комунізму у вигляді "Демократичної альтернативи". Досліджено участь комуністичної верхівки Львова у антиконституційному заколоті на чолі із ДКНС та причини позбавлення міських підрозділів КПУ законного статусу.