Дисертація присвячена дослідженню впливу стилю батьківського виховання на розвиток особистісного потенціалу у підлітковому віці. Особистісний потенціал розуміється як внутрішньоінтегрована сукупність психологічних здібностей і властивостей, що зумовлює здатність людини до самодетермінації і саморегуляції, до діяльності відповідно до власного цілепокладання. Теоретично розроблено та емпірично перевірено його модель, визначено вплив батьківського виховання на його формування. В ході емпіричного дослідження виявлено та описано типи особистісного потенціалу (дезадаптивний, імпульсивний, детермінований, автономний, відчужений, інтерналізований) та чинники батьківського виховання (підтримання/не підтримання особистісної автономії та відповідальності, емоційно тепле/холодне ставлення батьків), а також визначено їх співвідношення. На основі результатів дослідження розроблено програму тренінгу розвитку особистісного потенціалу осіб підліткового віку. Результати участі у треніш овій роботі для експериментальної групи констатували підвищення показників рівня автономії, суб'єктивного контролю (зокрема, у сфері досягнень та невдач), життєстійко.ггі та у сфері особистісних смислів підлітків, що свідчить про ефективність запропонованої програми особистісного розвитку.