У дисертаційній праці узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення медичної термінології в лінгвокогнітивному та лінгвокультурному аспектах, змодельовано стрижневі концепти текстів інструкцій до медичних препаратів, як-от: ПАЦІЄНТ, ЛІКАР, МЕДИЧНИЙ ПРЕПАРАТ, ХВОРОБА, удосконалено методику концептуального аналізу, визначено термінонасиченість інструкцій до медичних препаратів сучасних європейських мов (української, польської та німецької), скласифіковано стійкі терміносполуки, виявлено спільні та відмінні способи й засоби термінотворення зіставлюваних одиниць на матеріалі інструкцій до медичних препаратів, з'ясовано національно-культурну мотивацію такого термінотворення. На основі матеріалу дослідження створено дослідницький корпус текстів, який складається з українського, польського та німецького підкорпусів. Аналіз матеріалу здійснено за допомогою кількісних та статистичних методів; укладено словники частотності інструкцій до медичних препаратів.