У дисертації запропоновано нове вирішення проблеми психології харчової поведінки з позиції психосоматичної єдності; виявлено сутність, специфіку і психологічні закономірності розвитку харчової поведінки у континуумі "норма -патологія". Показано, що харчова поведінка як феноменологічне явище тілесності є метасиндромним системно-процесуальним утворенням метакаузальної природи, що здатне до самоорганізації нелінійних зворотних зв'язків і саморозвитку в умовах хаотичного спонтанного структурування. Запропоновано концептуальну модель біо-психо-соціо-духовного розвитку харчової поведінки у континуумі "норма -патологія", яка позиціонується багатовекторністю онтогенетичного розвитку та масштабністю фракталів, що визначають варіативність динамічного нелінійного розвитку. Модель містить чотири вектори онтогенетичного розвитку (сомато-, психо-, соціо-, екзистенціал-генез) та чотири фрактали, що відображують послідовні етапи формування проблемних стратегій харчової поведінки у спектрі "переїдання -обмеження в їжі" від фракталу предиспозицій (створення сприятливих передумов для виникнення несистематичних ексцентричних відхилень) до фракталу розгорнутої клінічної картини певних нозологічних форм (ожиріння, психогенного переїдання, анорексії, булімії), що свідчить про перехід до атрактору хвороби-хаосу через каскад біфуркацій у системі тілесності. Визначено психологічні передумови та наслідки проблемної харчової поведінки. Обгрунтовано концептуальні основи формування здоров'язбережувальної компетентності щодо харчової поведінки. Розроблено програму з нормалізації харчової поведінки та здійснено її апробацію.