Пропонована стаття присвячена аналізу "поетики трагедії" як ключового сюжетотвірного елементу роману сучасного американського письменника Дж. С. Фоера "Страшенно голосно і неймовірно близько". Літературний твір розглянуто у контексті метамодерністичної свідомості автора у процесі моделювання художнього світу та читача у процесі його рецептивного "розкодування", зважаючи на естетичну своєрідність твору про дитину для дорослих читачів. Складність, багатошаровість та неоднорідність проблематики (йдеться про "особливого" хлопчика-підлітка у пост-травматичний період після подій 11 вересня), композиція та інтенційні кореляції з позатекстовою дійсністю утворюють неоднозначні дихотомії художнього та загальнолюдського значення, причому читач стає імпліцитно зумовленим автором ядром єдності "твір-життя". Актуальність, суперечливість та множинність інтерпретаційних можливостей "дитячої" проблематики у "дорослих" творах надають обраній тематиці перспективності у подальших дослідженнях.