У дисертаційній роботі досліджена організація племінного виробництва заліза східних слов'ян на українській етнічній території протягом другої половини V-X ст. Для виробництва заліза анти, склавіни та літописні племена використовували місцеві геологічні руди Карпат, Південного Побужжя, Криворіжжя, але основною сировиною були поширені по території України болотні руди 3 невисоким вмістом заліза."Гніздовий" тип забудови поселень був притаманний для всіх союзів племен: антів, склавінів, хорватів, древлян, волинян, сіверян, тиверців, полян, уличів. Кожне плем'я у родових "гніздах" поселень мало свій центр виробництва заліза, який забезпечував поселення племені крицею та залізними виробами. Розвиток видобутку заліза в другій половині І тис. в основному базувався на використанні сиродутних горнів - ямних і наземних із шлаковипуском як найбільш продуктивних та відповідних рівню розвитку східних слов'ян. У результаті дисертаційного дослідження створено інтегровані карти-схеми пам'яток чорної металургії східних слов'ян та запропоновано варіант розмежування антів і склавінів та союзів літописних племен у другій половині У-Х ст.