У роботі на основі архівних матеріалів, нормативно-правових актів, документації діловодства, преси, візуальних джерел досліджено інституційний та культурний розвиток Польської Автокефальної Православної Церкви у 1945–2016 рр. Зосереджено увагу на процесі легітимізації даної релігійної структури в політичній системі Польської Народної Республіки та сучасної Польщі. Показано, як відрізняється полеміка Церкви в умовах тотального контролю комуністичної влади та в реаліях демократичного суспільства. Проаналізовано особливості розширення єпархіально-парафіяльної мережі та основні причини її локалізації в південно-східних, центральних регіонах. Охарактеризовано кількість та походження духівництва ПАПЦ, а також вклад священнослужителів у розвиток духовного життя православних вірних на території римо-католицької держави. Вивчено особливості трансформації польського суспільства після закінчення Другої світової війни та її вплив на вигляд конфесійної карти країни. Розглянуто сфери освітньо-наукової,видавничої, благодійної та культурної діяльності ПАПЦ. Висвітлено персональний вклад православних ієрархів та парафіян у розвиток сакральної архітектури, іконопису, церковного співу, богословських досліджень тадуховного життя Польщі.