У дисертації науково-обґрунтовано й апробовано концептуальні теоретичні і методичні засади та модель підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності (цільовий, теоретико-методологічний, процесуальний, методичний, діагностувально-результативний блоки); розкрито сутність феноменів "підготовка майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності" та "культура безпечної життєдіяльності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей". Визначено компоненти (соціально-імперативний, діяльнісно-виконавчий, особистісно-ціннісний) і їх показники, схарактеризовано рівні сформованості культури безпечної життєдіяльності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей (високий, достатній, низький). Визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності (відображення у змісті навчальних дисциплін про безпеку людини ідеї безпечної життєдіяльності як сенсоутворювального чинника; прагматична орієнтація навчальної діяльності студента у процесі підготовки до безпеки життя і професійної діяльності; набуття майбутніми фахівцями соціономічних спеціальностей досвіду безпечної професійно-зорієнтованої діяльності). Визначені етапи формування культури безпечної життєдіяльності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей у процесі підготовки до безпеки життя і професійної діяльності (мотиваційно-стимулятивний, пізнавально-збагачувальний, дієво-імітаційний). Розроблено й апробовано діагностувальну й експериментальну методики підготовки майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей до безпеки життя і професійної діяльності; оновлено і доповнено зміст і структуру навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", запропоновано програму гуртка "Безпека життя і професійної діяльності". Встановлено зв'язки і схарактеризовано взаємодію структурних елементів культури безпечної життєдіяльності майбутніх фахівців соціономічних спеціальностей як результату підготовки до безпеки життя і професійної діяльності у вищому навчальному закладі.