У дисертації досліджується проблема формування комунікативної компетентності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанного навчання, яка є актуальною для музично-освітньої практики як в Україні, та і в Китаї. Конкретизовано поняття "комунікативна компетентність майбутнього вчителя музики", розкрито теоретичні та практичні аспекти формування цього феномена. Доведено ефективність формування комунікативної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі фортепіанного навчання за умов впровадження поетапної методики, що забезпечує активізацію мотиваційної, когнітивної, перцептивної та діяльнісної сфер особистості шляхом проектування та реалізації комунікативних зв'язків у музично-навчальному процесі. Розроблена методика включає наступні етапи педагогічної роботи: передкомунікативний, комунікативно-ініціативний, комунікативно-творчий. Впровадження експериментальної методики у практику мистецьких ВНЗ дозволило визначити ефективні педагогічні умови формування комунікативної компетентності студентів у процесі фортепіанного навчання: створення художньо-творчої атмосфери занять, активізації пізнавальної діяльності у процесі вивчення музичних творів та забезпечення музично-комунікативних зв'язків, створення комунікативного середовища для формування узагальнених прийомів комунікації у процесі вивчення музичних творів, стимулювання рефлексивності і самовираження у процесі виконання музичних творів та музичної комунікації. Експериментально доведено ефективність комплексу методів та прийомів поетапного проведення педагогічної роботи з формування означеного феномена. Ефективність методики підтверджено позитивною динамікою формування рівнів комунікативної компетентності студентів, що дає підстави підкреслити її доцільність та перспективність застосування для підвищення фахової підготовки майбутніх учителів музики в системі вищої музично-педагогічної освіти.