Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей переживання та усвідомлення особистістю життєвих подій. Показано, що цей процес відбувається шляхом створення й оповідання текстів про життєву подію - історій, наративів. Доведено, що особливості переживання та усвідомлення життєвих подій залежать від характеристик життєвої події, наявності спеціальних умов для цього процесу, а також від їхніх особистісних чинників. Ознаками усвідомлення життєвої події в текстах є ознаки наративу, а ознаками переживання є опис почуттів та емоцій, використання метафор, рефлексія тощо. Особистісними чинниками переживання та усвідомлення життєвих подій є особливості та тип міжособистісних відносин і рівень рефлексивності. Переживання та усвідомлення травматичних життєвих подій також залежить від особистісних чинників та умов для цих процесів. Загалом переживання та усвідомлення нормативних життєвих подій відбувається продуктивніше, ніж травматичних, що було показано на прикладі порівняння вибірки студентів та учасників АТО. В останніх блокується переживання та усвідомлення травматичної життєвої події, що призводить до відсутності перспективи майбутнього і блокування саморозвитку особистості. Продуктивне переживання та усвідомлення життєвих подій призводить до вищого рівня усвідомлення, що передбачає усвідомлення сенсу цієї події та своїх почуттів щодо неї. Усе це сприяє збагаченню життєвого досвіду особистості в процесі її саморозвитку.