У дисертації з позицій сучасної методології комплексно проаналізовано розвиток санітарно-гігієнічної освіти на Закарпатті у другій половині XIX -першій половині XX ст. та з'ясовано основні тенденції, що вплинули на цей процес, максимально повно подано історіографічний аналіз проблематики в українській педагогічній науці, що засвідчив відсутність її цілісного вивчення, розкрито та доповнено сутність поняття "санітарно-гігієнічна освіта" у руслі сучасних педагогічних теорій. Значну увагу зосереджено на виявленні провідних тенденцій і факторів (соціальні, економічні, медичні, освітні, санітарно-гігієнічні), що вплинули на формування санітарно-гігієнічної освіти на Закарпатті досліджуваного періоду та розробці періодизації розвитку санітарно-гігієнічної освіти на етнічних закарпатських землях з урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх трансформацій, притаманних закарпатському регіону другої половини XIX -першої половини XX ст. У ході роботи проаналізовано та деталізовано зміст і напрями санітарно-гігієнічної освіти, що зазнавали змін відповідно до трансформаційних змін у краї; до наукового обігу уведено маловідомі архівні матеріали і документи, статистичні відомості, що збагачують джерелознавче поле дослідження, запропоновано шляхи використання історичного досвіду розвитку санітарно-гігієнічної освіти на Закарпатті в сучасних умовах.