У дисертаційному дослідженні здійснено цілісний аналіз проблеми фізичного виховання дітей та молоді в системі позашкільних закладів у 50 - 70 рр. XX століття. Висвітлено фундаментальні етапи розвитку фізичного виховання серед учнівської молоді у школах і позашкільних закладах як історико-педагогічна проблема. Показано ґенезу становлення фізичного виховання, розвиток фізичної культури та спорту через висвітлення діяльності навчальних закладів позашкільного профілю у контексті розвитку шкільництва в Україні в означених часових межах. Визначено основні напрями, зміст і форми спортивної роботи в загальній системі позашкільної освіти в Україні в 50 -70 рр. XX століття; виокремлено особливості освітньо-педагогічної діяльності з реалізації завдань фізичного виховання в позашкільних навчальних закладах загального і профільного типу; розкрито та проаналізовано стан та особливості організації навчально-виховного процесу в позашкільних закладах спортивного профілю досліджуваного періоду. Основні результати, положення та теоретичні висновки дослідження дозволяють стверджувати, що в 50-70 рр. XX століття система роботи позашкільних закладів з фізичного виховання та підготовки юних спортсменів була чітко регламентована відповідно до державної ідеологічної складової, її зміст, форми, методи базувалися на політичній, економічній, соціокультурній складовій в країні в умовах розбудови соціалістичного суспільства. У роботі обґрунтовано перспективні шляхи використання історичного досвіду роботи позашкільних закладів спортивного профілю в умовах сьогодення через поглиблення наукового знання про підготовку майбутніх спортсменів у позашкільних закладах, визначення провідних чинників функціонування позашкільної освіти спортивного профілю, її значення у формуванні гармонійно розвиненої особистості у досліджуваний період.