В дипломній роботі досліджується тема розвиток ідей музично-ритмічного виховання в зарубіжній та вітчизняній музичній педагогіці першої половини ХХ століття. Досліжєується мистецтво евритмії в педагогічній теорії Рудольфа Штайнера, аналізується музично-ритмічне виховання в педагогічній концепції Еміля Жака-Далькроза, висвітлюються ідеї поєднання слова, музики і танцю в освітній теорії Карла Орфа. Розглядаються ідеї музично-ритмічного виховання в педагогічній спадщині вітчизняних музикантів-педагогів першої половини ХХ ст.: М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, С. Людкевича та В. Верховинця, у вітчизняній хореографічній культурі першої половини ХХ ст., в спортивно-руханкових товариствах. Ключові слова: евритмія, ритм, музично-ритмічне виховання, музична педагогіка, педагогічна діяльність