Дипломна робота присвячена вивченню найменувань осіб, ужитих в творах Василя Шкляра. Проаналізовано антропонімні і неантропоніміні найменування, що в межах конкретного художнього твору виконують функції власних назв. Встановлено співвідношення вживання антропонімів, замінників імен та безіменної номінації для називання осіб у кожному конкретному творі. Виявлено функціональне навантаження онімів у художніх текстах. Ключові слова : антропонім, антропонімія, антропонімний простір, безіменна номінація, власна назва, літературна ономастика, літературно-художній антропонім (ЛХА), номінація.