Дипломна робота присвячена аналізу вічного образу "дивака" на прикладі прози Григора Тютюнника, Василя Шукшина та Ярослава Гашека. Простежено ґенезу літературного "дивацтва" у літературі. Звернено увагу на феномен "дурництва" в українській, російській та чеській літературах. З'ясовується місце і роль образів "диваків" у прозі Григора Тютюнника, Василя Шукшина, Ярослава Гашека. Проілюстровано особливості вивчення творчості письменників у школі. Ключові слова : літературне "дивацтво", компаративний аналіз, імагологія, мала проза, роман, оповідання, образ, "дивак", герой, фабула, жанр.