У роботі виявлено і досліджено словотвірні та лексико-фразеологічні засоби створення колориту розмовності у романі "Хресна проща". Визначено особливості функціонування власне розмовної лексики, характерні словотвірні моделі таких лексичних одиниць та здійснено лінгвостилістичний аналіз інших розмовних елементів (просторіччя, діалектизмів, фразеологізмів). Окремий підрозділ присвячено структурно-стилістичній характеристиці демінутивів та аугментативів як особливого різновиду розмовної лексики. На матеріалі частини другої під назвою "Страдчівський патерик. Символ Віри" здійснено аналіз хронологічно маркованої лексики. Досліджено особливості вживання історизмів для змалювання духовного і матеріального життя часів існування Галицько-Волинської держави, а також з'ясовано стилістичний потенціал архаїчних лексичних одиниць у творі. Поданоструктурно-семантичну характеристику застарілої лексики та визначено основні лексико-семантичні групи таких слів. Ключові слова : стилізація розмовності, історична стилізація, розмовна лексика, застаріла лекика, романний триптих "Хресна проща", Роман Іваничук.