У роботі здійснено огляд історії лінгвістичних студій, присвячених проблемам індивідуально-авторських інновацій; проаналізовано структурні, семантичні та функційні особливості неодериватів у поетичному дискурсі. Досліджено оказіональні лексеми (понад 600 одиниць), зафіксовані у поезії С. Сапеляка. Проведено комплексний аналіз новотворів із позицій семантики, деривації та функційних особливостей. Здійснено словотвірний аналіз авторських поетичних інновацій із врахуванням їх частиномовної належності. Визначено частотність використання словотвірних засобів та моделей під час творення новотворів. Проаналізовано й описано найпоширеніші відхилення від узуальних норм в авторському словотвірному процесі. Досліджено семантичні особливості неодериватів з урахуванням структурно-семантичних відношень між оказіоналізмом і його твірною базою. Доведено багатофункційність індивідуально-авторських лексем, їхню здатність виконувати цілий комплекс естетичних і художніх завдань, організовувати текст і прогнозувати його сприйняття читачем. Ключові слова : оказіоналізм, поетичний дискурс, Степан Сапеляк, індивідуальний словотвір, словотвірна модель, структура, семантика, функції.