Магістерська робота присвячена дослідженню проблеми підвищення результативності процесу навчання, обумовленого вимогами до уроку, що змінилися, та прагнення перебороти протиріччя між основною метою освіти - підготовкою учнів до майбутньої професійної діяльності й збільшенням їх завантаженості; між вимогами сучасної педагогічної думки, що розглядає навчальний предмет як засіб розвитку учня, і орієнтацією вчителя на методи й засоби, характерні для репродуктивного навчання; між потребою в розробці нових технологій навчання, що забезпечують глибоке засвоєння знань учнями, і недостатньою готовністю вчителя до їхньої реалізації. У роботі розглянуто основні психологічні концепції вікових особливостей особистості (Л. Виготський, І. Кон, Н, Лейтіс), теорія творчої навчальної діяльності (Н. Салміна), теорія креативності (Д. Богоявленська), положення Гештальтпсихології про цілісне сприйняття (ґештальт); інноваційні освітні технології (М. Кларін, Г. Селевко, В. Сластьонін та ін.), теорія та методика викладання іноземних мов вітчизняних і зарубіжних учених. В роботі доведено, що засвоєння базового ядра навчальної програми з англійської мови та зменшення рівня реактивної тривожності учнів можна домогтися, якщо навчальна інформація буде подаватися у вигляді інтелект-карт; учні будуть уміти представляти будь-який навчальний матеріал у згорнутому вигляді з використанням невербальних засобів вираження; створювати на уроках творчий, доброзичливий клімат. Ключові слова: інтелект-карта, креативність, провідна діяльність, асоціація, педагогічна технологія, технологія повного засвоєння знань, малоздібний, талановитий, технологію креативного кодування інформації.