Дисертація присвячена проблемі розвитку писемного мовлення учнів. Проаналізовано теоретичні підходи історико-педагогічних досліджень вітчизняних і закордонних учених щодо сутності та змісту формування культури писемного мовлення учнів у загальноосвітніх школах. Розкрито еволюцію сутності мовної освіти та виявлено особливості формування культури писемного мовлення учнів у школах України досліджуваного періоду. Установлено педагогічні закономірності розвитку культури писемного мовлення в загальноосвітніх школах України. Охарактеризовано технологічні аспекти і педагогічні умови мовної підготовки українських школярів упродовж XX століття. Визначено концептуальні характеристики періодизації розвитку культури мовлення в хронологічних межах дослідження. За допомогою структурної, функціональної, теоретичної моделей визначено дидактичні основи формування культури писемного мовлення учнів. Окреслено можливості трансформації й екстраполяції ідей минулого на підготовку сучасного учня до міжкультурного спілкування.