Дисертаційне дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей суб'єкта використання Інтернет-технологій та можливостей застосування цих технологій в психологічній практиці. Показано, що практична психологія віртуальної реальності - нова, актуальна та високотехнологічна галузь професійної діяльності психолога. Ефективне застосування психологом Інтернет-технологій потребує глибокої теоретичної підготовки та всебічної обізнаності щодо сучасних концептуальних моделей комп'ютерно опосередкованих комунікацій. Віртуальні технології навчають та розвивають людину. У зв'язку з загальним генетико-психологічним підходом, характерним для українських досліджень, краще вивчати інформаційні, в тому числі Інтернет-технології за допомогою експериментально-генетичного (учіння) чи генетико-моделюючого (розвиток) методу, розробленого С. Д. Максименком. Виявлено, що Інтернет-технології в психологічній практиці можуть розглядатися в різних аспектах - інтимно-індивідуальних до екстенсивно-міжособистісних. Суб'єктом психологічної практики засобами Інтернет-технологій є людина: психолог, практичний психолог або психотерапевт, які хочуть підвищити свій професійний рівень, вдосконалити свою компетентність, розширити можливості надання психологічної допомоги населенню. Інтернет-технології повинні врахувати реалії сучасного віртуального світу - від соціальних мереж до онлайн-ігор. Доведено, що використання Інтернет-технологій особистістю актуалізує інтрапсихологічні смисли та переводить їх у міжособистісний контекст. Опредметнення смислів в Інтернет-комунікації є одним із способів особистісного розвитку.